Українські Національні Новини
Обізнаність громадян єднає країну
Четвер, 29 червня 2017 01:49
Публікації: Черкаси

Ми вже можемо навчати інших, як зберегти своє життя в зоні АТО - А.Вербицька

Ми вже можемо навчати інших, як зберегти своє життя в зоні АТО - А.Вербицька

Альона Вербицька

ЧЕРКАСИ. 11 червня. УНН-Центр. На початку воєнного конфлікту на сході України ні журналісти, ні волонтери, ні військові достеменно не знали, що говорити про війну, та як поводитися на конфліктній території, аби зберегти своє життя. Уже зараз, після понад трьох років воєнного протистояння, багато хто вже має практичний досвід, як зберегти своє життя в зоні АТО. Про те, які зміни відбулися за роки збройного протистояння, та як поводитися в зоні АТО, зокрема, журналістам, кореспонденту УНН-Центр розповіла Альона Вербицька − радник начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних сил України, волонтер, яка тривалий час постійно їздила на територію конфлікту з провізією для військових.

− Добрий день, Альоно! Розкажіть, будь ласка, як часто Вам доводилося їздити в зону АТО разом із працівниками ЗМІ?

− Півтора року від початку збройного конфлікту на сході України я майже постійно перебувала в зоні АТО. Як людина, яка має юридичну освіту, я розуміла, що правова основа та розуміння ситуації - дуже важливі. Я часто співпрацювала із прес-службою та журналістами. І скажу, що спочатку було важко всім, адже не було розуміння та вміння, як поводитися на війні.

− Чи виникали непорозуміння між військовими та журналістами? Чому?

− Тоді в зоні АТО виникали різні ситуації, адже спочатку ніхто не знав, як себе поводити та як уберегтися від небезпек. Було багато непорозумінь між військовими та журналістами. Деякі працівники ЗМІ не розуміли, хто яке має військове звання, та якою інформацією володіє. Виникали різні конфузи, які спричиняли недовіру військових до журналістів. В умовах інформаційної війни дуже важливо мати доступ до інформації та подавати суспільству оперативні та достовірні дані. Суспільство має розуміти все, що відбувається, не повинно бути таємниць та перекручених фактів.

Так, у 2016 році управління комунікації преси розпочало проводити теоретичні та практичні навчання для працівників ЗМІ, які планують поїздку на територію воєнного протистояння. Зокрема, освоювали теоретичні навички: як поводитися, як знімати, як спілкуватися з військовими та місцевими жителями, що і кого можна запитувати, щоб не виникало непорозумінь. Також практичні: що одягати, що брати із собою, як поводитися з вибуховими пристроями та рятуватися під час обстрілів.

− Які труднощі виникали у Вас та в журналістів під час поїздок? В чому основна різниця?

− Труднощі можуть бути абсолютно різні, але коли людина прагне поїхати в зону АТО – вона поїде. Різниця в тому, що волонтери − це люди, які несуть відповідальність перед собою, вони йдуть на ризик заради допомоги військовим та мають самостійно дбати про свою безпеку. Якщо волонтер планує їхати на Схід, він збирає все необхідне та їде, навіть без попередження військових частин.

Коли їде журналіст, він більше часу витрачає на узгоджувальні дії та на планування поїздки, розроблення маршруту. Водночас ці години можуть бути вирішальними для працівника ЗМІ та здатні врятувати йому життя. Завдяки взаємодії із військовими центрами журналісти себе убезпечують. Військові завжди допоможуть журналістові на місці прибуття та під час пересування територією конфлікту, зконтактують із місцевими жителями, нададуть необхідну інформацію та допоможуть у випадку виникнення небезпечних ситуацій. Якщо не повідомити про свою поїздку та маршрут військовому центру, це може обернутися полоном та іншими небезпеками.

− Кому безпечніше та, можливо, простіше відвідувати зону АТО? Чому?

− Важко сказати, кому простіше підготуватися до війни. Варто правильно оцінювати свій психологічний стан, особливо їдучи на передову. Адже там треба бути готовим до різних небезпечних ситуацій, зокрема, обстрілів та їхніх наслідків. Не маючи попередньої психологічної підготовки, будь-кому буде важко впоратися із напругою.

− Розкажіть, будь ласка, із власного досвіду, що насамперед має бути із собою, якщо їдеш у зону АТО?

− Насамперед − це засоби захисту: каска, бронежилет, аптечка та уміння користуватися нею. Тактична медицина значно відрізняється від звичайної, адже якщо виникне критична ситуація − ви маєте реагувати миттєво. Вміння надавати першу медичну допомогу собі та іншим має бути випрацюваним до автоматизму. Не варто брати із собою найсучасніші технічні пристрої − смартфон, планшет, адже ваші номери та геолокацію можуть легко зафіксувати противники. Безпечніше взяти звичайний дешевий мобільний телефон, який довго тримає заряд батареї та не відслідковує ваше місце перебування.

− Чого варто остерігатися в таких поїздках?

− Небезпека потрапити на заміновану територію є завжди. Важливо не пересуватися самостійно територією АТО, а тільки в супроводі військових. Навіть якщо перед цим ви вже їздили в цю місцевість, ніколи не знаєте, як близько "сіра зона" та група противника. Крім того, ви можете не побачити розтяжки на мінному полі, що може призвести до тяжких поранень. Для власної безпеки варто їздити з військовим супроводом та проходити навчання перед поїздкою.

− Можете розповісти про зміни − позитивні чи негативні, що трапилися за ці роки? Як важко було їздити в зону конфлікту тоді й зараз?

− Спочатку ніхто достеменно не знав, як правильно себе поводити в зоні АТО, що варто знімати, що кому говорити. Зараз ситуація кардинально змінилася. Журналісти вже мають досвід роботи на передовій, знають про всі можливі небезпеки та навчають інших. З 2016 року при Міністерстві оборони України кожен працівник ЗМІ має змогу пройти спеціальні навчання перед поїздкою на територію збройного конфлікту. Насправді, відрізнити провокатора від місцевого жителя дуже важко, тому важливою є інформаційна грамотність та безпека кожного працівника ЗМІ. Зараз ми вже маємо досвід, а тому знаємо, що і як треба робити, щоб зберегти своє життя, не нашкодити іншим та зібрати всю необхідну інформацію. Навчаємо не тільки журналістів, а й військових: як поводитися із журналістами, яку інформацію можна розголошувати, чого не варто робити тощо.

Крім того, уже створено телебачення, де працюють спеціальні військові оператори, які знімають на передовій. Будь-яка редакція може використати всі відзняти файли та інформацію як свою.

− Чого б порадили не робити, послуговуючись власним досвідом, журналістам та волонтерам, що планують поїздку на конфліктну територію?

− Перш за все, журналісти перед поїздкою мають акредитуватися, волонтери − повідомити військову частину. Не варто відкрито розголошувати свої координати перебування, розповідати всім куди і яким маршрутом ви їдете. Про точне місце вашого перебування у зоні АТО мають знати тільки кілька надійних людей, серед них обов’язково військові, які будуть супроводжувати вас на території.

− Можете, будь ласка, з власного досвіду розповісти, що треба знати загалом перед поїздкою на територію збройного конфлікту?

− Передовсім варто розуміти, куди й для чого ви їдете, що маєте на меті. Бути відповідальним перед самим собою. Думати про своє життя і здоров’я, знати законодавство та можливі ризики, бути фахівцем своєї справи.

 

Підготувала Інна Слинько